Борис Філатов
Мер Дніпра – яскравий політик як міського, так і Всеукраїнського масштабу. Національні ЗМІ із завидною регулярністю включають його в лідери різних ранжирів. Серед останніх можна згадати і «Рейтинг мерів – 2020» від журналу «Кореспондент», в якому Борис Філатов займає другий рядок після столичного очільника. І грудневе дослідження «100 найвпливовіших українців», де журнал «Фокус» помістив керівника нашого міста на 67-му позицію загального заліку і 24-у позицію умовної номінації «Лідери». Журналісти та аналітики просто не могли б проігнорувати Бориса Альбертовича з його харизмою, жорсткою позицією у професійних темах і професійним підходом до вирішення тих чи інших питань. Та й за словом в кишеню наш мер, як кажуть, лізти не звик, завжди називає речі своїми іменами. Але представники ЗМІ бачать тільки «вершину айсберга». За всієї одіозністю, яка так приваблює увагу, ховається глибока особистість – освічений юрист, досвідчений журналіст, кваліфікований управлінець. Ми вирішили зайти трохи далі, ніж зазвичай дозволяють собі автори таблоїдів.
Син свого міста
Борис Філатов народився і виріс в Дніпрі. Його батьки – прості радянські педагоги – жили в звичайній «панельці» на Перемозі, і якихось особливих привілеїв у майбутнього мера не було. Стандартна школа, звичні для того часу спортивні захоплення, типові гуртки та секції. З усієї цієї «звичайності» вибивався лише той факультет, який юнак обрав для вступу в Дніпропетровському державному університеті (нині – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара). А точніше, одразу два факультети: історичний і юридичний. У 1993 році на руках у випускника виявилося два «червоних» диплома. Але цього було недостатньо. Тому через чотири роки він захистив дисертацію, ставши наймолодшим кандидатом юридичних наук в нашій країні.
Правдоруб за освітою та суттю
У своїй професійній діяльності Філатов домігся великих успіхів. Його неодноразово називали одним з кращих адвокатів країни. Саме принциповій позиції молодого юриста багато знакових підприємств України зобов’язані своїм сьогоднішнім існуванням. І це не кажучи про резонансні судові процеси. Вже тоді Борис Філатов вступав в протиборство з багатьма відомими політиками, які намагалися урвати собі ласий шматок державної власності. Чого вартий тільки конфлікт з колишнім прем’єром Павлом Лазаренком, який розгорнув проти юриста цілу дискредитаційну кампанію в засобах масової інформації. Але Філатова було не залякати. Більш того, всю ту несправедливість, з якої він не міг боротися в рамках адвокатської діяльності, Борис Альбертович «атакував» пером. В середині минулого десятиліття він захопився журналістикою. Городяни добре пам’ятають його програму розслідувань «Губернські хроніки». У Дніпрі, а часом, і в усій країні складно було знайти неохайного чиновника, якого Філатов в своїй телепрограмі не вивів би на чисту воду. Доходило до позбавлення ліцензії всього каналу, на якому працював майбутній мер. Настільки було велике бажання злодійкуватих політиків натиснути на неугодного журналіста.
Трансляція досвіду
Пізніше телевізійний актив Філатова поповнився такими ж проблемними, але вже документальними продуктами: про наслідки війни в Югославії, про родоплемінну ворожнечу в Африці, про стереотипи сприйняття країн Близького Сходу та ін. Публіцистика не відсунула на задній план юриспруденцію, але дала можливість трансформувати її в нову якість. Борис Філатов став викладати Громадянське право в Академії митної служби України, а також цивільне і господарське право в ряді інших вищих закладів міста.
Мер, який зміг
Свій перший політичний досвід Борис Філатов отримав у 2014 році, ненадовго зайнявши пост віце-губернатора Дніпропетровської області. А реальний мандат довіри городян він отримав роком пізніше, коли впевнено переміг на парламентських виборах по одномандатному мажоритарному округу №27. Депутатська кар’єра була недовгою, але і декількох місяців Філатову вистачило для того, щоб на новому рівні підтримати Дніпро. Десятки депутатських запитів, знакові законопроекти, боротьба за справедливий розподіл бюджету… А потім – вибори міського голови. І чергова перемога. Сідаючи в крісло мера, молодий політик мав на руках готову стратегію розвитку мегаполісу і чітке розуміння шляхів її реалізації. Той перший програмний документ, розрахований на 2015-2017 рр., виконаний, за розрахунками різних експертів, на 90-95%. Наступна візія, представлена в 2018 році, на даний момент реалізована на 72%.
Людина справи
Пункти плану, які зробити не вдалося, багато в чому залежали не стільки від зусиль мерії, скільки від взаємодії з центральною владою. Проблема в тому, що чиновники в високих київських кабінетах хоч і кричать на кожному розі про децентралізацію, але на ділі не поспішають віддавати повноваження на місця. Ця ситуація підштовхнула Бориса Філатова до ідеї об’єднати лідерів місцевого самоврядування в нову політичну силу. Пропозиція Філатова полягає в тому що самі громади повинні визначати, куди їм рухатися далі, які пріоритети розставляти і в який послідовності фінансувати вирішення локальних проблем. Причому залучити до такого процесу потрібно людей на всіх рівнях місцевої влади. Ініціатива повинна йти знизу. Сьогодні партія «Пропозиція» об’єднує безліч регіонів, десятки місцевих рад і тисячі небайдужих людей.
Про що не знали городяни
Вже в чому, а в побудові ефективних команд Борису Філатову немає рівних. Це не найбыльш відомий факт, але з багатьма людьми, які п’ять років тому разом з ним зайшли в будівлю міськради, мер вже давно розпрощався. Будь-яка людина, нехай навіть близька за духом і «перевірена» в політичних боях, моментально позбавлялася своєї посади, якщо була спіймана на корупційних діях. Про принциповість Бориса Альбертовича в цьому питанні ходять легенди. Він і сам в інтерв’ю нерідко шкодує про втрату таких підлеглих, але завжди підкреслює, що змінювати свого рішення не має наміру. У даного підходу є і «друга сторона медалі». Філатов не стане дивитися на політичне минуле потенційного здобувача, якщо перед ним справжній професіонал своєї справи. Історія знає чимало випадків, коли мер брав в команду людей, які раніше перебували в таборі його прямих опонентів. В цьому унікальність нашого очільника міста, який не сприймає «кумівство» в будь-яких його проявах. Свою рішучість він проявляє і в боротьбі за права місцевого самоврядування. Неодноразово за час його каденції центральна влада намагалася урізати або зовсім відібрати повноваження. Але майже весь час з цієї битви Борис Альбертович виходив переможцем. Звичайно, для більш стійких позицій необхідне посилення міст. Простий приклад – ситуація з фондом, який Київ акумулював з місцевих бюджетів на боротьбу з COVID-19, а в підсумку пустив на ремонт доріг. І як любить говорити сам Філатов, навіть не на сам ремонт, а на численні рекламні борди про те, що «тут буде ремонт». Хоча саме Дніпро до протистояння пандемії підійшоло, мабуть, найпідготовленішим. Коли коронавірус навіть не «маячив» на українському обрії, мер зі своїми однодумцями передбачив розвиток подій. Він не тільки перевів у готовність всі служби, а й закупив необхідний «захист» і обладнання до того, як у усьому світі вони стали дефіцитом.
Простий дніпрянин
Звичайно, це дійсно компетентний сіті-менеджер та людина, що думає державними мірками. Але поза стінами робочого кабінету – наприклад, вдома в колі близьких людей – він є таким же жителем Дніпра, як і всі ми. Переживає за дружину, коли вона не бере слухавку, лайкає фотографії дочки в соціальних мережах, дресирує на дозвіллі одну з собак (а їх у нього сім). Як і багато хто, любить їздити у відпустку в цікаві місця, але через зайнятість, а тепер ще й карантин, не може собі цього дозволити. Він – один з нас. Тому люди на зустрічах з Філатовим відверто говорять про свій біль, сумніви і бажання. Вони відчувають в ньому рідну душу, а не кабінетного чиновника. Йому можна чесно розповісти про важкі мішки з документами, які соцпрацівники до віднедавна тягали між теруправліннями, про неможливість інвалідам дістатися в інший кінець міста без спеціального транспорту (рішенням стало соціальне таксі). І про багато інших проблем. Філатов їх дійсно чує. І все, що він робить і зробив за ці п’ять років – прямий тому доказ.
