Сергій Орлюк: Наша пропозиція – капітальний ремонт Бердичева

Сергія Орлюка у Бердичеві знає чи не кожен. Він – засновник найбільшого в місті Центру ветеринарної медицини та мережі аптек «Айболит», ініціатор багатьох благодійних і волонтерських акцій, депутат Житомирської обласної ради. Днями Сергій Орлюк долучився до команди політичної партії «Пропозиція» і заявив про свій намір балотуватися на посаду бердичівського міського голови.

Насамперед розкажіть про себе. Чи є в Бердичеві люди, які не знають, хто такий Орлюк?

Сподіваюсь, що немає (сміється). За 30 років ветеринарної практики і політичної діяльності ім’я є, і не найгірше у місті. Народився я у Бердичеві. Батько в мене будівельник, мати – швачка. Закінчив Тульчинський технікум, отримав спеціальність ветеринарного фельдшера. Потім – Київську національну аграрну академію, став ветеринарним лікарем. Магістратуру закінчував уже в Білоцерківському інституті. Починав діяльність, так би мовити, з нуля – велосипед і лікарська сумка за плечами. Десь два роки я так їздив, після чого недовго попрацював у державній аптеці, відкрив власну, а потім – і цілу мережу. Ну а далі була клініка. З її відкриттям ми одразу розпочали програму безкоштовної стерилізації тварин по місту. Мене двічі обирали депутатом міської ради, потім – обласної. З розвитком бізнесу почав допомагати малозабезпеченим людям, багатодітним родинам – діяли спільно з небайдужими людьми та волонтерами. Врешті зрозумів, що готовий балотуватись на посаду міського голови Бердичева.

Діти виросли, а місто – ні. Не хочу, щоб Бердичів перетворився на занедбане селище

А для чого Вам мерство?

Знаєте, в кожного є свої вершини. Хтось хоче купити дорогий автомобіль, побудувати хороми чи поїхати на Мальдіви. В мене якось такого ніколи не було. Я все життя віддаю роботі та дітям – їх у мене четверо. Моєму старшому сину вже скоро 30 буде, меншій доні – 3 рочки. І коли тут постійно перебуваєш – зосереджуєшся на роботі, домі, дітях. І бачиш цей жах, бо нічого не змінюється. Діти виросли, а місто – ні. Бердичів з розвинутого міста перетворюється на занедбане селище. За офіційними даними, лише за останній місяць з нашого 75-титисячного міста виїхало 135 людей. Цей показник вражає. При цьому потенціал і перспективи у Бердичева реально є. І, знаючи бюджет міста, його можливості та настрої містян, Бердичів можна зробити інвестиційно і туристично привабливим.

Що в Бердичеві можна покращити за відносно короткий проміжок часу?

Я завжди кажу, що Бердичів – це не лише центр. Бо тільки центр латають, а далі 2 метри вбік – і все, яма на ямі. Багато маршрутів у нас є, які потрібно переглянути, бо вони перетинаються. При цьому слід забезпечити транспорт у віддалені райони. Кажуть, ці рейси економічно не вигідні. Проте я вважаю, що нехай місто трохи доплачує, але туди автобус повинен ходити. Це те, що можна зробити без великих капіталовкладень.

Питання щодо безпритульних тварин узагалі можна легко розв’язати, тому що це моя основна спеціальність, я цим займаюсь. Кілька років поспіль ми проводили цю роботу на громадських засадах. Однак її треба продовжувати. Як голова Асоціації спеціалістів ветеринарної медицини України у Житомирській області, я неодноразово обговорював цю проблему з колегами. У сусідніх районах відповідні програми успішно працюють, а на нас владі начхати.

На які з інфраструктурних об’єктів слід найперше звернути увагу?

У Бердичеві потрібно налагодити подання містянам артезіанської води. Треба вкладати інвестиції і таким чином оновити водоканал. Вже давно пора замінювати труби. Цей проект можна реалізувати за відносно невеликий проміжок часу. Стосовно каналізації – так само, тому що це наша екологія. Освітлення – я не кажу, що його немає у місті, воно є. Але воно до того тьмяне, що світла не дає – ти ходиш наче по сірому чи жовтому місту. Немає тієї яскравості. Тим паче, лампи повинні бути енергоощадні, а не ті, що швидко згоряють, блимають та ще й споживають багато енергії.

Невже у Бердичеві за ці роки міська влада нікуди не вкладала кошти?

У нас багато речей роблять несистемно або непрофесійно. Наприклад, у Бердичеві реставрували театр – так, гарний, вклали майже 40 мільйонів гривень. Я не проти, але водночас є міський Будинок культури, де займаються сотні дітей. І я взагалі не пам’ятаю, коли там проводили ремонт. Через неправильний догляд і кронування дерев у нас серйозно постраждала сфера озеленення. Місто втратило дуже багато зелених насаджень, люди просто обурені. Гірко, але немає вже того зеленого Бердичева, який був раніше. Є багато запитань до тих підприємців, які отримали в оренду чи у власність комунальне майно. Вони брали зобов’язання вкладати гроші в розвиток, екологічну складову, однак із часом про це забули. Тому вже зараз у нас є дуже серйозні напрацювання, в тому числі і з прокуратурою, щодо невиконання цих інвестиційних зобов’язань. А це колосальні гроші.

Перейдімо до політичної складової. Чому вирішили йти разом із партією «Пропозиція»?

Це напрям успішних людей, представників місцевого самоврядування. Якщо подивитися на тих міських голів, які стоять біля витоків цієї партії, у них є що показати у своїй успішній діяльності. І щоб бути сильним, треба бути серед сильних. Я маю на кого рівнятися і знаю, як зробити Бердичів квітучим.

Хто Ваша команда?

Моя команда – всі жителі міста. Ми дуже різнопланові. Однак незалежно від віку, статі, ідеології, ми беремо у команду фахівців і людей, які вірять у нашу мету, мають власну формулу успіху і вже у багатьох напрямах себе проявили. «Пропозиція» – це якісно новий рух. Однак люди вірять у цю команду і в те, що ми їх не підведемо. Наша пропозиція жителям Бердичівської громади така: провести капітальний ремонт міста. Абсолютно у всіх аспектах, де у нас комунальне господарство. Треба все починати з чистого аркуша, тому що у людей дуже багато запитань, на які вони роками не отримують відповідей. Вони від цього втомились.